Афонсу де Албукеркі

Афонсу де Албукеркі
Afonso de Albuquerque
Афонсу де Албукеркі
Портрет
Афонсу де Албукеркі
Віцекороль Індії
1509 — 16 грудня 1515
Попередник: Франсішку де Алмейда
Наступник: Лопо Суареш де Албергарія
 
Народження: 1453(1453)
Аляндра, Португалія
Смерть: 16 грудня 1515(1515-12-16)
Гоа, Індія
Поховання: Церква Діви Марії Благодатної
Країна: Португалія
Рід: Албукерке
Батько: Гонсалу де Албукеркі
Мати: Леонора де Менезеш
Діти: Брас де Албукеркі
Автограф: Afonso de Albuquerque Signature.svg

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Афо́нсу де Албуке́ркі (порт. Afonso de Albuquerque; 1453 — 16 грудня 1515) — португальський державний діяч, мореплавець, військовик, флотоводець. Головний будівничий Португальської імперії в акваторії Індійського океану. Очолював 5-у португальську Індійську Армаду (1503—1504) і разом із Тріштаном да Кунья 8-у португальську Індійську Армаду (1506—1507), Губернатор Португальської Індії (1509—1515), герцог Гоа (1515). Захопив Сокотру (1507), Маскат (1507), Ормуз (1507, 1515), Калікут (1509), Гоа (1510), Малакку (1511), Молуккські острови (1512). Створив мережу португальських фортець в Індійському океані, заклав основи трансконтинентальної Португальської колоніальної імперії. Перехопив у мусульман посередництво у міжнародній океанській торгівлі, перетворивши Португалію на одну з найбагатших країн світу. Намагався створити широку антиісламську коаліцію з Єфіопією, Сіамом (1511) і Китаєм (1513). Сприяв поширенню християнства у підкорених регіонах.

Афонсу де Албукеркі народився в 1453 році в Аляндрі, недалеко від Лісабона[1]. Представник шляхетного роду Албукеркі, був другим сином Гонсалу де Альбукерке, лорда Віла-Верде-дус-Франкос, і дони Леонор де Менезес. Його батько займав важливу посаду при дворі і був пов'язаний віддаленим незаконним походженням з португальською монархією. Він здобув освіту з математики та латинської мови при дворі короля Португалії Афонсу V, де подружився з принцом Жуаном, майбутнім королем Португалії Жуаном II[2][3].

Афонсу служив 10 років у Північній Африці, де він накопичив військовий досвід у кількох кампаніях проти місцевих берберських мусульманських держав та проти Османської імперії[4].

У 1471 р. під командуванням Афонсу V він брав участь у завоюванні Танжера та Асіли в Марокко[4], кілька років служив там офіцером. У 1476 році він супроводжував принца Жуана у війнах проти Кастилії, включаючи битву при Торо. Він брав участь у кампанії на італійському півострові в 1480 р. для порятунку Фердинанда II Арагонського від османського вторгнення в Отранто[5], яке закінчилося перемогою. По поверненню в 1481 році, коли принц Жуан був коронований королем Жуаном II, Афонсу був призначений головним королівським конюшим (порт. estribeiro-mor), на посаду, яку він обіймав протягом усього правління Жуана ІІ[4]. У 1489 р. він повернувся до військових компаній в Північній Африці, керуючи обороною острівної фортеці Грасіоза на річці Луко поблизу міста Лараче. У 1490 році Албукеркі входив до персональної гвардії короля Жуана II. Він повернувся в Асілу в 1495 році разом із молодшим братом Мартімом, який там загинув в боях з берберами.

6 квітня 1503 року, Афонсу на чолі 5-ї португальської Індійської Армади відправився у свою першу експедицію до Індії разом зі своїм двоюрідним братом Франсіско де Альбукерке. Кожен командував трьома кораблями. Разом з ними у складі флотилії також перебували Дуарте Пачеко Перейра та Ніколау Коельо. Він взяв участь у кількох битвах проти сил заморина Калікута (сучасний Кожикоде) і домігся укріплення влади правителя Кочі на його престолі. Натомість отримав дозвіл на зведення та збудував першу португальську фортецю в Азії — форт Емануел (форт Кочі). Встановив торгові відносини з Колламом. Це заклало основу східної португальської імперії.

У квітні 1506 році відправився у свою другу експедицію до Індії у складі 8-ї португальської Індійської Армади на чолі з Тріштаном да Кунья, в якій командував 5 з 16 кораблів[6]. Під час цієї експедиції Албукеркі довелось самостійно виконувати функції штурмана на власному кораблі, оскільки заздалегідь призначений штурман не зміг взяти учать в експедиції.

Завданням 8-ї Індійської Армади було захоплення острова Сокотра, з якого португальці планували заблокувати плавання арабських торговців через Червоне море. Албукеркі мав із собою запечатаного листа із секретним наказом короля: після виконання першої місії він повинен був замінити першого віце-короля Індії Франсішку де Альмейда, термін якого закінчувався лише через два роки. Подорож 8-ї Армади затягнулась і замість прибути до Сокотри через пів року, флот прибув туди майже через рік.

Після захоплення в квітні 1507 року острова Сокотра, кораблі 8-ї Армади розділились. Тріштан да Кунья відплив до Індії, якраз вчасно, щоб порятувати португальський загін, що опинився в облозі в Каннанорі, тоді як Афонсу взяв сім кораблів і 500 чоловік і попрямував до Ормузу, що був одним з головних торгових міст Перської затоки. На своєму шляху Албукеркі підкорив міста Куріаті (Курят) і Маскат в липні 1507 р. і Хор-Факкан, а також підпорядкував португальцям міста Калхат і Сохар. Він прибув до Ормузу 25 вересня і незабаром захопив місто, яке погодилося стати васалом португальського короля[7]. Афонсу розпочав будівництво на острові Форту Богоматері, залучивши до роботи своїх людей усіх рангів. Однак деякі його офіцери повстали проти виснажливої роботи у важкому клімату і, стверджуючи, що Афонсу перевищує свої повноваження, відпливли до Індії. Коли флот скоротився до двох кораблів і залишився без запасів, Афонсу не не зміг довго утримувати свою позицію. Вимушений покинути Ормуз у січні 1508 року, він здійснив набіги на прибережні села, щоб забезпечити поселення Сокотра, а потім також направився до Індії[8].

Пам'ятник Афонсу Албукеркі в Лісабоні

Після прибуття Албукеркі в Індію, Франсішку де Алмейда, який якраз готувався помститись мусульманському флоту за поразку в морській битві при Чаулі, в якій загинув його власний син, відмовився передати йому повноваження губернатора Індії і заточив у форті Святого Ангела в Каннурі, звідки його було звільнено лише наприкінці 1509 року.

4 листопада 1509 року Афонсу став другим губернатором португальської Індії, посаду, яку він обіймав до своєї смерті. Вступивши на посаду, Афонсу мав намір домінувати в мусульманському світі та контролювати торгівлю спеціями. У 1509 році, за допомогою флоту, що прибув з Португалії атакував Калькуту, в 1510 році захопив Гоа, перетворивши місто Гоа на головну резиденцію Португальської Індії. В 1511 році захопив Малакку.

Албукеркі вдалося встановити тісний контакт з негусом Ефіопії. Він також боровся з Єгиптом[9] через португальське суперництво з ним в торгівлі з країнами Південної та Південно-Східної Азії. З цією метою в 1513 році з 20 кораблями спробував захопити Аден.

У 1515 році знову захопив Ормуз, який португальці цього разу втримували до 1622 року.

Помер 16 грудня 1515 року в Гоа, Індія. Похований у Лісабонській церкві Діви Марії Благодатної. Посмертно удостоєний герцогського титулу, що надавався лише членам королівської родини. У Португалії вшановується як національний герой, геніальний військовик і найбільш визначний морський командувач свого часу.

Прізвиська — Лев морів, Великий, Грізний, Цезар Сходу, Португальський Марс.

  • Батько: Гонсалу де Албукеркі
  • Матір: Леонора де Менезеш
  • Син: Брас де Албукеркі
  1. Crowley, Robert; Parker, Geoffrey (1 December 1996). The Reader's Companion to Military History. Houghton Mifflin. ISBN 9780395669693.
  2. Jayne, Kingsley Garland (1970). Vasco Da Gama and His Successors, 1460—1580. Taylor & Francis. pp. 78–79. ISBN 9780389039655.
  3. Stephens (1897).
  4. а б в Afonso de Albuquerque | Portuguese conqueror. Encyclopedia Britannica (en). Процитовано 2021-01-18. 
  5. Catholic Encyclopedia (1913)/Afonzo de Albuquerque
  6. Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Albuquerque, Alphonso d'». Encyclopædia Britannica. 1 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 516.
  7. Crowley 2015, p. 195—199
  8. Crowley 2015, p. 200—201
  9. Єгипет тоді відігравав ключову роль в посередницькій торгівлі прянощами між Індією та іншими східними країнами і Європою.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Афонсу де Албукеркі

Copyright