Фрідріх Карл Шмідт

Фрідріх Карл Шмідт
нім. Friedrich Karl Schmidt
Friedrich Schmidt.jpg
Народився 27 січня 1832(1832-01-27)
Каїсмаd, Пярнумаа, Естонська Республіка
Помер 21 листопада 1908(1908-11-21) (76 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність ботанік, палеонтолог, геолог
Alma mater Тартуський університет
Галузь ботаніка, геологія, палеонтологія
Заклад Імператорський Дерптський університетd і Петербурзька академія наук
Посада директор музеюd
Аспіранти, докторанти Peter von Glehnd
Членство Російська академія наук, Петербурзька академія наук і Прусська академія наук
Нагороди

CMNS: Фрідріх Карл Шмідт у Вікісховищі

Фрідріх Карл Шмідт (нім. Friedrich Karl Schmidt або Федір Богданович (Фрідріх Карл) Шмідт; 27 січня 1832 — 21 листопада 1908 — балтійсько-німецький, російський геолог, ботанік та палеонтолог. Він вважається засновником естонської геології.[2]

У 1852 закінчив курс кандидатом у Дерптському університеті.

Спочатку займався ботанікою та у 1855 році отримав ступінь магістра цієї науки, але згодом зацікавився іншою галуззю природознавства та присвятив свою наукову діяльність геологічному і палеонтологічному вивченню силурійскіх утворень Прибалтійського краю, найкращим знавцем яких він вважався на той час.

З 1856 до 1859 року Шмідт служив помічником директора Дерптського ботанічного саду.

У 1859, зарекомендувавши себе цілим рядом наукових робіт, він був запрошений Імператорським російським географічним товариством, як геолог і ботанік, керівником фізичного відділу Амурської-Сахалінської експедиції у Амурський край та на острів Сахалін, де і працював у 1859–1862 роках. У результаті експедиції знайдена викопна юрська флора Амурської області та відкриті крейдяні та третинні відкладення на Сахаліні. Разом з П. П. Гленом та А. Д. Брилкіним вивчав флору Сахаліну, дав перший опис рослинного світу та геологічної будови острова. Шмідт запропонував поділ Сахаліну на дві фізико-географічні та рослинні області: північно-східну і південно-західну. Склав першу геологічну карту затоки Петра Великого. За роботу на Далекому Сході Російське географічне товариство нагородило Шмідта золотою медаллю.

У 1866 був відправлений Академією наук у нову експедицію в пониззя річки Єнісей для дослідження знайденого там трупа мамонта.

У 1872 обраний ад'юнктом, а у 1874 році академіком Імператорської академії наук[3], безперервно продовжуючи працювати над вивченням фауни силурійської системи, особливо трилобітів, над дослідженням льодовикових утворень Прибалтійського краю та над розробкою сибірських колекцій, що доставляються російськими науковими експедиціями, та брав активну участь у діяльності петербурзьких вчених товариств та товариств Прибалтійського краю, у більшості яких він перебував почесним членом.

У 1873–1900 був директором Мінералогічного музею Петербурзької Академії наук.

Іменем Шмідта названі півострів на Сахаліні, гора біля Норильська у Красноярському краї та вулкан на Камчатці; гори на північному сході острова Котельного у архіпелазі Новосибірські острови (назвав Е. В. Толль у 1902 році); гора (Фрідріха) на острові Західний Шпіцберген; мис на півострові Сланцевий у затоці Чернишова на узбережжі Таймиру (назвав Е. В. Толль у 1901 році).

Едуард Людвигович Регель назвав на його честь один з видів берези, знайдений ним у Примор'ї, — Береза Шмідта (Betula schmidtii).

  • Untersuchungen über d. silurische Formation von Estland, Nord Livland u. Oesel, 1858
  • Wissenschaftliche Resultate d. Mamuth-Expedition an den unterem Enisej // Труды Сибирской экспедиции, 1865–1874 (ботаническая, зоологическая, геологическая часть, палеонтология и исторические отчёты)
  • Шмидт Ф. Б. и Глен П. П. Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 1. Исторические отчёты. СПб. 1868
  • Окаменелости меловой формации с острова Сахалина // Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 3. вып. 1. СПб. 1873
  • Ботаническая часть // Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 2. СПб. 1874
  • Miscellanea silurica
  • Revision der ostbaltischen silurischen Trilobiten, 1881–1902
  • Ревизия силурийских трилобитов Прибалтики, 1881–1907 (описані 250 видів трилобітів та дана схема розчленування силурійських відкладів)
  1. IPNI.  F.Schmidt. 
  2. Aaloe, Aasa; Bauert, Heikki; Soesoo, Alvar (2007). Kukersite oil shale (PDF). Tallinn: MTÜ GEOGuide Baltoscandia. с. 31. ISBN 978-9985-9834-2-3. Процитовано 2013-03-16. 
  3. Шмидт Федор Богданович (Фридрих Карл) на сайте ИС АРАН

Copyright